Алгоритм дій у випадках домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі

Що робити у разі небезпеки:

1.    Якщо починається сварка, яка може перерости у фізичне насильство, намагайтеся уникнути контакту та перейти до приміщення, яке можна швидко залишити. Тримайтеся ближче до виходу. Уникайте перебування в кімнатах, де є гострі або ріжучі предмети.

2.    Заздалегідь визначте безпечне місце, куди ви зможете піти у разі загрози. Це має бути місце, де кривдник не зможе вас знайти.

3.    Домовтеся із сусідами, щоб у разі крику або шуму з вашого помешкання вони викликали поліцію.

4.    Зробіть дублікат ключів та зберігайте його у надійному місці, щоб у разі небезпеки швидко залишити житло.

5.    Підготуйте «тривожну сумку»: зберігайте у безпечному місці певну суму грошей, паспорт, документи дітей, необхідні ліки, одяг та список важливих телефонних номерів.

6.    Дізнайтеся та збережіть контакти місцевих служб підтримки.

7.    Не мовчіть! Розкажіть про ситуацію людям, яким довіряєте, та обов’язково зверніться по допомогу до фахівців.

Куди звертатися у випадках домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі

Екстрена допомога

• Національна поліція України — ???? 102

Закарпатська область

• Закарпатський обласний центр соціально-психологічної допомоги
 +38 (0312) 63-80-97
(м. Ужгород, вул. Потушняка, 10)

• Денний центр із кризовою кімнатою (м. Ужгород)
 +38 (067) 557-44-53
(вул. Генерала Свободи, 9)

• Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги (м. Ужгород)
 +38 (050) 533-89-54

• Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги (м. Мукачево)
 +38 (050) 010-38-03

Національні гарячі лінії (безкоштовно та анонімно)

• Урядова «гаряча лінія» з протидії насильству — ???? 1547

• Національна «гаряча лінія» ГО «Ла Страда-Україна»
 116 123
 0 800 500 335

• Безоплатна правнича допомога —  0 800 213 103

Консультанти «гарячих ліній» надають:

• інформацію щодо захисту прав та шляхів протидії насильству;
• соціально-психологічну та юридичну підтримку (у тому числі супровід у суді);
• консультації щодо порушення прав дітей та шляхів їх захисту;
• поради щодо безпечної поведінки дітей в Інтернеті;
• контакти місцевих служб та громадських організацій, що надають допомогу постраждалим.

Пам’ятайте: насильство — це не норма. Допомога поруч. Ви не самі.